Йому б ще жити і жити.. Але клята русня вирішила пограти у війну… Тому наші Герої змушені захищати рідну землю найвищою ціною…

Вдома на Олександра чекали мати та сестра. Рідні вірили, що хлопець найближчим часом повернеться додому з Перемогою і вони разом її відсвяткують…

Його родина переїхала до Августинівки всього за півроку до початку повномасштабної війни. Він вже встиг осісти в нашому селі та влаштувався на роботу у Запоріжжі. Звідти й пішов на фронт. Був стрільцем-санітаром механізованого взводу у в/ч А0501.Олександр загинув з честю та відданістю Батьківщині, захищаючи Фортецю Бахмут.Низький уклон Герою за захист Україні та його Матері за виховання сина. Нестерпний біль за хлопців, які платять занадто високу ціну...

НІКОЛИ не забудемо і не пробачимо! Найщиріші співчуття рідним, а Герою легкого польоту!