Широківська громада знову у скорботі. Ми втратили свого земляка, сина нашої землі, жителя села Лукашеве — Олега Юрійовича Кучкіна.

Олег народився і виріс у Лукашевому. Його життєвий шлях був непростим: дуже рано він залишився без мами, а у 20 років втратив і батька. Єдиною опорою для нього стала кохана Людмила, з якою вони разом будували міцну сім’ю. Для неї він був більше, ніж просто чоловіком, він був другом та найкращою підтримкою. Для дітей — турботливим батьком, який ніколи не шкодував сил, аби дати їм усе необхідне.

«Він завжди відгукувався на прохання про допомогу, шукав будь-яку можливість підпрацювати, щоб родина була усім забезпечена і, водночас, щоб допомогти мені з лікуванням», — згадує дружина Людмила.

Ще під час АТО Олег хотів стати на захист України, але залишився поруч із дружиною, бо знав, як вона його потребує. Та коли почалося повномасштабне вторгнення, він уже не міг стояти осторонь. Незважаючи на власні проблеми зі здоров’ям, пішов боронити рідну землю.

«Він нічого не боявся. Казав, що хоче бути справжнім Героєм для своїх дітей», — говорить Людмила.

Олег воював на Донецькому напрямку, у найгарячіших точках. І навіть там знаходив хвилини, аби писати додому: підтримувати дружину, говорити дітям, що з ним усе гаразд. Востаннє, перед бойовим завданням, він написав доньці, щоб та дотримала обіцянку й подарувала йому з дружиною онуків. Це повідомлення стало останнім…

Понад одинадцять місяців рідні чекали й вірили, що Олег у полоні. Але трагічна звістка розвіяла надії — наш Герой повернувся додому на щиті.

У нього залишилися дружина та двоє дітей. Команда Широківської громади висловлює щирі співчуття всім рідним та близьким Героя!

Подвиг Олега повинен назавжди закарбуватися в нашій пам’яті. Наші Герої оживають в пам'яті, коли ми говоримо про них. Тому ми не маємо ніякого людського права забувати їх. Пам’ять та слава про кожного нашого Героя повинна жити вічно!

🇺🇦Слава Україні!

Слава Герою Олегу Кучкіну!