Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність 16 січня поблизу села Новодарівка Пологівського району Запорізької області загинув наш Герой-захисник, кулеметник стрілецької роти Дмитро Анатолійович Дуйловський.

Добрий, щирий, завжди усміхнений і готовий прийти на допомогу, а ще працьовитий і відповідальний полетів журавлем у небо.Дмитро народився 11 травня 1985 року, закінчив Панфилівську середню школу, потім родина переїхала в Запорізький район, Дмитро пішов працювати, щоб допомогти родині. Часу на навчання не було. Робота в ПП АФ «Славутич» стала життям Дмитра. Він працював і на тракторах, і на комбайнах, не один раз прізвище Дуйловський з’являлось на сторінках місцевих газет, як прізвище переможця у щотижневих змаганнях жниварів. Один із найдосвідченіших механізаторів, який давав раду і надсучасним агрегатам, і старій техніці, мріяв здобути відповідну освіту. Закінчив екстерном Петропільську школу, вступив до Оріхівського фахового коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету на спеціальність агроінженерія. Вже завершував навчання, але...В серпні 2024 року приєднався до лав ЗСУ, бо вважав, що негоже старшому братові залишатись біля матері, коли менші троє братів воюють.

Важко знайти слова втіхи для матері, яка втратила свого первістка, для сестри, братів, племінників.Нехай добрий, світлий спомин про Дмитра стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав, любив і шанував його.Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас. Схиляємо голови в знак пошани перед Матір’ю, яка виховала і виростила справжнього Патріота.