🕯 Володимир Москалець
Невимовно сумна звістка для Широківської громади. На щиті повернувся наш земляк, Захисник України — Володимир Москалець, позивний «Раптор».
Володимир Москалець народився 30 травня 1983 року та виріс у селищі Відрадне. Він був найстаршою дитиною в родині, змалку відчував відповідальність за близьких і після втрати батька став опорою для мами, молодших сестри та брата, який нині також боронить Україну в лавах Збройних Сил України.
24 лютого 2022 року Володимир мав квиток до Польщі, де планував працювати. Та скористатися ним не судилося. Уже наступного дня він прийшов до військкомату, а коли його не прийняли — того ж вечора вступив до лав територіальної оборони. Для нього не існувало іншого вибору: він знав, що повинен захищати свій дім, родину й Україну.
Згодом Володимир продовжив службу у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади, мужньо виконуючи бойові завдання.
За службу був нагороджений:
• нагрудним знаком командира військової частини А4355 «Лютий, коли спровокований»;
• відзнакою Міністерства оборони України «Хрест десантно-штурмових військ»;
• пам'ятним коїном військової частини А4355.
22 червня 2026 року Володимир Москалець загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Богуславка Харківської області, до останнього залишаючись вірним військовій присязі.
Він прожив життя чесно, гідно й мужньо. Захищав свою землю, свій народ і родину. Мріяв побудувати власний будинок, створити щасливу сім'ю, виховувати доньку та завести собаку. На жаль, війна забрала можливість здійснити ці мрії.
Кожен, хто знав Володимира, згадує його широкі плечі, впевнений погляд і відчуття захищеності поруч із ним. Він був людиною, яка без вагань ставала між небезпекою й тими, кого любила. Він умів захищати не лише зі зброєю в руках — захищав словом, підтримкою, турботою, своєю присутністю. Поруч із ним будь-які труднощі здавалися меншими. Саме таким — сильним, надійним і безмежно добрим — він назавжди залишиться в пам'яті тих, хто його любив.
Широківська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Володимира — мамі, сестрі, брату та коханій Тетяні. Розділяємо ваш біль, сумуємо разом із вами та схиляємо голови у скорботі.
Герої не вмирають. Вони залишаються у наших серцях, у наших спогадах і в мирному небі, вибореному ціною власного життя. Вічна пам'ять і вічна слава Захиснику України — Володимиру Москальцю