У Віри, вимушеної переселенки з Сіверськодонецька відбирали всі виплати ВПО та схиляли до важкої роботи по господарству. Домогосподарку Надію ображав чоловік і вона боялась, що в якийсь момент дійде до того, що він підніме руку і на її дітей, а вона не зможе їх захистити.

Це все — реальні випадки з якими стикалась керівниця мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі у Широківській громаді Юлія Сидоренко.

Імена ми змінили, але все одно ці історії не нові і повторюються у сім’ях, де є фізичне, економічне або психологічне насилля. Питання от у чому: кому з цих жінок вдалося вийти з цього замкнутого кола? Про фінали цих історій та про роль мобільної бригади у них нам розповіла пані Юлія.

— Наша бригада може отримати виклик від особи, що постраждала від насилля або від поліцейських офіцерів та спеціалізованої лінії поліції (102), яких викликали першочергово. Коли ми виїжджаємо наша головна задача — стабілізувати ситуацію. Якщо є потреба, то викликаємо поліцію, лікарів, службу у справах дітей. Моя задача — скоординувати роботу всіх цих служб, щоб надати повну допомогу людині, яка опинилась в біді. Зі мною в команді працює і психологиня — Тетяна. Вона спілкується з постраждалими, стабілізує їх психо-емоційний стан. Якщо постраждала людина дає згоду — ми її забираємо з будинку до спеціалізованого притулку для постраждалих осіб від домашнього насилля.

Один з таких викликів змусив завітати мобільну бригаду до оселі Надії. Чоловік проявляв силу, щоб залякати дружину. Це призвело до пригнічення емоційного стану не тільки жінки, але й дітей, які у цей час знаходились вдома.

— Потреба у мобільній бригаді виникає хвилями. То затишшя, то загострення з безліччю викликів. Я вважаю нашим основним досягненням те, що в останні роки ми отримуємо сповіщення і від дітей. Це погано, що вони стають свідками насилля або піддаються йому, але це добре, що вони не мовчать і знають куди звернутись за допомогою. Адже насилля можуть зазнавати різні верстви населення: жінки від чоловіків, чоловіки від жінок, діти від своїх батьків, люди похилого віку від своїх дітей або онуків.

А от Вірі було складніше попросити по допомогу, адже вона не мала телефона, у неї не було знайомих та друзів у селі і єдина людина, яка ніби-то простягнула їй руку допомоги та позвала до себе жити — виявилась аб’юзером.

— Наша бригада співпрацює з усіма членами команди Широківської громади. Якщо старости на місцях бачать, що в якомусь домогосподарстві потенційно людина може переживати насилля — вона повідомляє нам. І ми виїжджаємо на перевірку. У таких справах кожному жителю важливо проявляти небайдужість. Не треба самому вирішувати конфлікт, якщо ви бачите, що людина закрита, боїться говорити про себе, ви давно не бачили свою сусідку чи сусіда — просто повідомте нам. Також рекомендую всім, хто має ризик зіштовхнутись з насиллям мати запасний телефон. Часто буває, що аб’юзери спеціально відбирають у жертви всі джерела зв’язку.

Щоб захистити своїх дітей Надія все ж таки звернулась по допомогу до поліцейських офіцерів та мобільної бригади. Вона погодилась деякий час пожити у притулку. У цей час наші фахівці надавали допомогу їй, щоб остаточно піти з аб’юзивних стосунків.

— Коли людина гучно заявляє, що вона точно піде від насильника — велика вірогідність того, що вона до нього повернеться. Коли людина налаштована серйозно, то вона не заявляє про це гучно, вона виношує цю думку у собі, будує план свого подальшого життя. І тут ми намагаємося надати допомогу: де отримати безкоштовну юридичну консультацію, куди зводити дітей на розвантажувальні заходи, де зайнятись пошуками роботи та житла.

Таку консультацію та безпечне місцеперебування отримала і Віра. З економічним та психологічним насильством відносно неї було покінчено. Фахівці мобільної бригади проконсультували її та допомогли відновити навчання в університеті. Зараз Віра проживає в іншому місці та навчається. Кризовий період минув.

— Точка неповернення до аб’юзивих стосунків у сім’ї відбувається тоді, коли постраждала особа перестає вірити маніпуляціям та залякуванням з боку кривдника. А вони майже завжди шукають способи зв’язатись зі своєю жертвою, перепрошують, зізнаються у коханні, кажуть, що більше ніколи так робити не будуть. От коли перестаєте вірити в ці слова — ви готові розпочати нове життя.

Віра не повірила словам свого чоловіка. Вона забрала дітей, також змінила місце проживання, почала працювати у медичній сфері і зараз почуває себе набагато краще та впевненіше.

— Найскладнішим випадком є той, де людину постійно б’ють, відокремлюють від оточуючих, і внаслідок цього людина зневірюється в тому, що вона може звільнитись. Але шанс є завжди. Головне знайти можливість повідомити про себе.

Якщо ви хоча б трошки впізнаєте себе у історіях про Віру та Надію — це привід звернутись по допомогу. Як жінкам так і чоловікам!

Жодна людина не має терпіти насильницьку поведінку та неповагу у свій бік. Ми хочемо, щоб про це у Широківській громаді пам’ятав кожен житель та вмів розпізнавати перші дзвіночки, які вказують на те, що його намагаються скривдити. Якщо ви відчуваєте, що по відношенню до вас проявляють насилля — телефонуйте на гарячу лінію 102 або до нашої мобільної бригади: (098) 922-58-77

_______

Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі працює на базі КУ «Центр соціальних послуг Широківської громади» та була створена у 2021 році для проведення більш систематичної та результативної роботи з запобігання та попередження випадків домашнього насилля серед членів спільноти Широківської громади.